-
1 вставлять
вставить вставляти, вставити, вправляти, вправити, заправляти, заправити. [Свого розуму нікому не вставиш. Розкопали джерельце, вправили вулік, і стала криниця. Викрутив діяменти і заправив до скла инші]. В-ять, -ить стекло оконное - склити, засклити, (о многом) посклити. -ять, -ить в раму под стекло - заводити (завести) під скло. - ять, -ить дно куда - днити що, заднити, заденчити, (множ.) позадинати. В-ять, -ить нитки иного цвета при тканье - утикати, уткати. В-ять дверные, оконные косяки - хутрувати вікна, двері. В-ять, -ить распорки при постройке лодки из цельного дерева - заводити цурки. В-ять, -ить куски в мех, в ткань при починке - штукувати, виштукувати що. В-ять, - ить в кирпичную каменную стену при кладке - вмурувати. В-ять, -ить в дерево металл, кость и пр. при инкрустировании - вкидати, вкинути, впускати, впустити. В-ять, -ить слово в разговор - вкидати, вкинути, докидати, докинути (слово), впадати, впасти в слово кому.* * *несов.; сов. - вст`авитьуставля́ти, уста́вити; ( слово в разговор) укида́ти, уки́нути, докида́ти, доки́нути, дото́чувати, доточи́ти, утуля́ти, утули́ти -
2 вклеивать
вклеить вклеювати, вклеїти, вліплювати, вліпити, (спец. о столярном клее: сов.) вкарючити. Вклеить слово (в разговор) - ввернути (вкинути, докинути) слово.* * *несов.; сов. - вкл`еитьукле́ювати, укле́їти, улі́плювати, уліпити\вклеивать сло́во (замеча́ние) — перен. укида́ти, уки́нути (докида́ти, доки́нути, уверта́ти, уверну́ти) сло́во (заува́ження)
-
3 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
4 переводить
перевести1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.* * *I несов.; сов. - перевест`и1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́тиII\переводить — дух (дыха́ние) перево́дити, перевести́ дух (ди́хання, по́дих), зво́дити, звести́ дух, передиха́ти, передихну́ти, віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти, відха́куватися, відхакну́тися, несов. ви́сапатися, несов. віддима́тися, віддува́тися
(водя за собой куда-л.) переводи́ти -
5 вмешиваться
вмешаться1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.* * *I несов.; сов. - вмеш`аться1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватисяIIумі́шуватися
См. также в других словарях:
СЛОВО — 1. СЛОВО1, слова, мн. слова, слов и (устар., ритор.), словеса, словес, ср. 1. Единица речи, представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать слово. Порядок слов в речи. Словарь иностранных слов. Русское… … Толковый словарь Ушакова
СЛОВО — 1. СЛОВО1, слова, мн. слова, слов и (устар., ритор.), словеса, словес, ср. 1. Единица речи, представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать слово. Порядок слов в речи. Словарь иностранных слов. Русское… … Толковый словарь Ушакова
СЛОВО — СЛОВО, а, мн. слова, слов, словам, ср. 1. Единица языка, служащая для наименования понятий, предметов, лиц, действий, состояний, признаков, связей, отношений, оценок. Знаменательные и служебные слова. Происхождение слов. С. в с. (о переводе,… … Толковый словарь Ожегова
СЛОВО — ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои; дар говорить, сообщаться разумно сочетаемыми звуками; словесная речь. Человеку слово дано, скоту немота. Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово… … Толковый словарь Даля
Слово — СЛОВО одно из труднейших общих понятий языковедения, к сожалению еще мало разработанное. Несмотря на то, что сам человеческий язык определяется обычно, как «язык слов» в отличие от языка нерасчлененных представлений у животных, языка жестов у … Словарь литературных терминов
Слово живое и мёртвое — «Слово живое и мёртвое» (в ранних изданиях с подзаголовком «Из опыта переводчика и редактора», в позднейших с подзаголовком «От „Маленького принца“ до „Корабля дураков“») книга известной переводчицы и редактора Норы Галь, впервые… … Википедия
Слово и объект — «СЛОВО И ОБЪЕКТ» («Word and Object») одно из главных произведений амер. логика и философа У Куайна, отражающее его основные достижения в области философии языка и эпистемологии. Книга опубликована в 1960 г. в Кембридже, Массачусетс; рус.… … Энциклопедия эпистемологии и философии науки
Слово - ер - с — Частое повторение в речи слова «сударь» свидетельствовало об уважении к называемому. Отсюда родилось знаменитое «слово ер с», которым преисполнена речь персонажей дореволюционной литературы, то есть прибавление к словам звука «с»,… … Энциклопедия русского быта XIX века
СЛОВО — Без дальних слов. Разг. Не говоря, не рассуждая много, не теряя времени на разговоры. ФСРЯ, 431. Двух (трёх) слов связать не может. Разг. Неодобр. О человеке, не умеющем ясно излагать свои мысли. ФСРЯ, 431; БМС 1998, 531. Слов нет у кого. Разг.… … Большой словарь русских поговорок
Слово Божие — I. СЛОВО В ВЕТХОМ ЗАВЕТЕ Первонач. значение евр. слова давар ( вещь и слово ) оборотная сторона , подоплека , т.е. смысл какой л. вещи, ее суть, то, что определяет ее внутр. характер. Слово давар означает не слово в грамматич. смысле, как часть… … Библейская энциклопедия Брокгауза
слово — основная единица языка и речи. Как лингвистическая единица, имеет два аспекта: план выражения (звуки или буквы, из которых оно состоит) и план содержания (значение, отсылка к тому предмету или понятию, которое оно означает). Слово состоит из… … Литературная энциклопедия
